Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіхтирити

Заві́хтирити, -рю, -риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило. МВ. (К. С 1902. X. 155).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІХТИРИТИ"
Буря, -рі, ж. Буря. Чорне море вітер-буря колихає. Чуб. V. 935. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. Ном. № 2237. До світу плач її по хаті, до світу каяння. МВ. (О. 1862. І. 100).
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Обнатужити, -ся. Cм. обнатужувати, -ся.
Остити Cм. остивати.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті. Мир. ХРВ. 9. 2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви. АД. І. 218. 3) Хрещата плахта. = хрещатка. Чуб. VII. 428.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІХТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.