Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворкотати

Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРКОТАТИ"
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами. Желех.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Рибальство, -ва, с. Рыболовство. Черк. у. Стор. II. 98.  
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.