Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі.
Головствення, -ня, с. = головосік.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
