Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоняти

Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Вовконог, -га, м. Раст. Lycopus exaltatus. ЗЮЗО. І. 127.
Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Прохолодно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Н. Вол. у. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно. Г. Барв. 122.
Рейментарський, -а, -е. Относящійся къ рейментарю. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Стокрот нар. Стократъ.
Утолочити Cм. утолочувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.