Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворожити

Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРОЖИТИ"
Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Кожух, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. кожушок. Ув. кожушище. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина. Вх. Зн. 35.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене. Мет. 60.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина. Вх. Лем. 478. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.