Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволончати

Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Принда, -ди, ж. 1) Спесь, чванство. 2) об. Спесивый, чванный человѣкъ. Лохв. у. 3) Капризы. 4) об. Капризный человѣкъ. Лохв. у.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитаться. 2) Разсудить, обдумать.
Розситити, -чу́, -ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу. Чуб. І. 72.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. Мкр. Г. 69. У мене справа убізька. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.