Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволончати

Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОНЧАТИ"
Заліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. залеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Залетать, залетѣть. В чужий край не залітай, щоб крилечка мати. Ном. № 9421. За сто миль залетіла. Ном. стр. 303.
Здоро́вля, -ля, с. = здоров'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому Бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. утятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.