Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Дого́нити IІ, -ню, -ниш, гл. = II. Доганя́ти. Ніхто нічим тобі не дожене. Як узяв мені догонить. Він кожному догонить. Він не повинен догонити.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Схизматський, -а, -е. Къ схизматам относящійся. Схизматські попи.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины.
