Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволочити

Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧИТИ"
Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Конст. у.
Дереви́ще, -ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ. Мир. ХРВ. 26.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Притул, -лу, м. = притулок. Желех.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Розгвалтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Хода I, -ди, ж. Въ загадкѣ: свинья. Виса ( = яблуко) висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла. Ном. стр. 294, № 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.