Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язуватися

Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Анция́ш, -ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Котити, -чу́, -тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.
Пацьорки, -ків, мн. 1) Cм. пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Cм. пацірки, пацюрки.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Посполитися, -люся, -лишся, гл. Сойтись, вступить въ дружескія отношенія. З ним трудно посполитись. Н. Вол. у.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
Цизорик, -ка, м. Перочинный ножикъ. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.