Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволочувати

Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧУВАТИ"
Бандина, -ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Вилетіти Cм. вилітати.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. Борз. у. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька. Грин. III. 498.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Пукал, -ла, с. Грязь, илъ на днѣ соляныхъ озеръ. Черном.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.