Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволочувати

Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛОЧУВАТИ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл. 1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ. 2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось. К. МБ. 14.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Забарвля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заба́рвити, -влю, -виш, гл. Окрасить, придать окраску, придать цвѣтъ.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы). Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Перекидки нар. Кувыркомъ.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.