Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворітниця

За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Пороскручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Раскрутиться, развернуться (во множ.).
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Розм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размягчить. Розм'якчив серця народам чужоземним. К. Псал. 217.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.