Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заворітниця

За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОРІТНИЦЯ"
Бавка Ii, -ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей рѣки. Вх. Зн. 1. Cм. балка.
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Переставити Cм. переставляти.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОРІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.