Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалькуватий

Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИЙ"
Близно, -на, с. = блезно. Черк. у.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Обсмажити Cм. обсмажувати.
Омити Cм. омивати.
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся. Н. Вол. у.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.