Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалькуватий

Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЬКУВАТИЙ"
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Жовтоцві́т, -ту, м. Раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Вх. Уг. 253. Мурманьча громадка. = мурашник. Вх. Уг. 253.
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було. Черниговск. у.
Покінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить, закончить.
Прибулий, -а, -е. Прибившій. Запрошували прибулих козаків поснідать. Стор. МПр. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.