Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Звіря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. вві́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Удостовѣряться, удостовѣриться. Як побачив, тоді тілько звірився, що то брехня. 2) Довѣряться, довѣриться, положиться. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. 126. 3) Терять, потерять довѣріе. IV.
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Папірець, -рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати.
Принамні нар. = принаймні.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.).
