Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Камбраття, -тя, с. соб. Товарищи. Ні Антосьо, ні його камбраття й не думали чванитися родом.
Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Ой військо йде, короговці мають. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити.
Пропалити Cм. пропалювати.
Спромога, -ги, ж. Возможность, средства. Не скупість, — така спромога.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
