Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуритися

Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРИТИСЯ"
Грібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба. Харьк. у.
Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої. Ком. І.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Наздоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. наздогна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать, настигать, настигнуть. Біг, бач, дак не випередить і не наздожене. Рудч. Ск. II. 186.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины. Вх. Зн. 52.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.