Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи.
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Він горілку дуже надолужа.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Підніжок, -жка, м. Подножье. Святий Сіон його підніжок.
2) Подножка у экипажа.
3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
