Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забурхати

Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРХАТИ"
Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Обізватися Cм. обзиватися.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.  
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины. Вас. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.