Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Наїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. наї́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Наѣдаться, наѣсться. Чи мало, то наїдяться, чи багато, то поїдять.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Роспустка, -ки, ж. Родъ дѣвичьей игры на праздникъ Пасхи.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.
