Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна.
Гарбузяка, -ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Дрібен дощик зійде. Зійшов голос із небес 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. Піде на тік, щоб з очей зійти. Як же мені зійти з сього села? У чужу землю десь зійшли (запорожці). 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Зійди на могилу та не тужи дуже. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Зійде твоя пшениченька густо. 7) — на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Зійшов на дитячий розум. 8) — на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Поперержавлювати, -люю, -єш, гл. Перержавѣть, (во множествѣ).
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
