Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуркотати

Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРКОТАТИ"
Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Луді́ння, -ня, с. соб. Платье, одежда. Вх. Зн. 33. Шух. І. 31.
Маслосвя́тити, -чу, -тиш, гл. Соборовать, совершать елеосвященіе. Учора його маслосвятили. Харьк.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч.
Спузирити, -рю́, -риш, гл. Вздуть. Все море зараз спузирило. Котл. Ен. І. 9. Спузирило йому все тіло.  
Угодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. угодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Откармливаться, откормиться.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.