Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Намоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. намолоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
