Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заверба

За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРБА"
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати. Шух. І. 193.
Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.