Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завередити

Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕРЕДИТИ"
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392.
Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Н. п. Заточи воза в клуню. Н. Вол. у. 2)в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Обмастити Cм. обмащувати.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Сюда нар. = сюди.
Услон, -ну, м. = ослін. Маркев. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕРЕДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.