Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.  
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький. Мог. 84.
Попідстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Подстричься (о многихъ).
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.