Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли. Рудч. Чп. 236.
Відквасити Cм. відквашувати.
Відшукувати, -кую, -єш, сов. в. відшукати, -каю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його. Мнж. 137.
Голиборода, -ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Нала́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нала́патися, -паюся, -єшся, гл. Нащупываться, нащупаться.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими. Стор. І. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.