Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Бриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Наряжаться, одѣваться. «Ой почекайте ино годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати. Гол. II. 143.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.