Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртити

Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТИТИ"
Басити, -шу, -сиш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Близче, близчий = Ближче, ближчий.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII.
Одноручка, -ки, об. 1) Однорукій, однорукая. 2)пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.) Вас. 149.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. І. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. в)божої матері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.