Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забухикати

Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУХИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУХИКАТИ"
Боярство, -ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность. Желех.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою. Н. Вол. у.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУХИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.