Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забуртати

Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУРТАТИ"
Дохну́ти 2, -ну́, -не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало. Черниг. г.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Одягнути, -ну, -неш, гл. = одягти.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Переваливаться, перевалиться. 2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ. Харьк.
Підпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл. 1) Подплывать, подплыть. 2)чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Кв. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає. Шевч. 167. 3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей. Рудч. Ск.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Розумник, -ка, м. Умникъ. Желех.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. І. 59.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.