Гаркуша, -ші, об. Картавый, картавая.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Умова, -ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Носила зробить умову, як завтра гм ставать у бой. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Ум. умовонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та ц заїхать на годину.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Cм. чекман.
