Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині.
Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. Люде всі як раз нам і відповістили. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися.
Смішок, -шка, м.
1) Ум. отъ сміх.
2) пт. Lanius minor.
Чирчак, -ка, м. = чирч.
