Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самостій

Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТІЙ"
Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Гуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Охабити Cм. охабляти.
Повоскове, -во́го, с. Подать съ улья пчелъ.
Почумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься чумачествомъ.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОСТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.