Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самостайний

Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТАЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТАЙНИЙ"
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Загремихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Загремѣть, загромыхать. Як застукотить у сінях, загремихтить. МВ. І. 69.
Кісник, -ка, м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків! Ном. № 5343.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Посидящий, -а, -е. Усидчивый. Рк. Левиц.
Привичити Cм. привичати.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Умислити Cм. умишляти.
Цубом нар. стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОСТАЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.