Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біляк

Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. Греб. 362. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. Чуб. V. 1183. 3) Бѣлякъ-заяцъ. Шейк. 4) Родъ черешенъ. Уман. у. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Значеніе неясно. Аф. (310) переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; Шейк. (65) «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. К. ЦН. 310. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Перенизати Cм. перенизувати.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Птиченя, -ня́ти, с. = пташеня. Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята. Грин. II. 260.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.