Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біляк

Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. Греб. 362. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. Чуб. V. 1183. 3) Бѣлякъ-заяцъ. Шейк. 4) Родъ черешенъ. Уман. у. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Значеніе неясно. Аф. (310) переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; Шейк. (65) «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. К. ЦН. 310. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины. Вх. Лем. 392.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЯК"
Виплюнути Cм. випльовувати.
Догоди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки. Харьк. у.
Попишатися, -шаюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Не довго ж вона попишалася! так, годочок, або зо два. Г. Барв. 106.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.