Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Гущавник, -ка, м. = Гущак.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Помастити, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Вона її (піч) попідводила, помастила.
2) Запачкать. Помастила одежу.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. .
