Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокритка

Самокритка, -ки, ж. = покритка. Конот. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКРИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКРИТКА"
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Ми́цька, -ки, ж. 1) Шерсть молодыхъ ягнятъ. Шух. І. 152. 2) Кусокъ дерна. Вх. Зн. 36. 3) Киска. Желех. 4) Чайка. Вх. Зн. 36.
Перегавкати, -каю, -єш, гл. 1) Прекратить лай. 2) Превзойти лаемъ.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Мет. 83. Половина літ минає, я щастя не маю. Чуб. V. 360. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Грин. І. 172. Ум. половинка, половиночка. Грин. III. 583.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. ЗОЮР. ІІ. 97. Сим. 74. Голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Кн. IV. 40.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКРИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.