Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи).
Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ.
Политися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. Кров полилася.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Смак, -ку, м.
1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. Поцілувались гарно в смак. Насумувались в смак. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія.
2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ.
