Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наймит

На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (Желех.), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Ном. № 10851. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Н. п. Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Грин. III. 557. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. Грин. III. 558.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЙМИТ"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював. Грин. 1. 128.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Да́ток, -тку, м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. К. Іов. 10. Ум. левенятко.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЙМИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.