Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самосійка

Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСІЙКА"
Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Задумливий, -а, -е. Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш. Ном. № 11143.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.
Нахолоджувати, -джую, -єш, сов. в. нахолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Остуживать, остудить.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.
Смола, -ли, ж. 1) Смола. Чорний як смола. Ном. 2)шевська. Варъ. 3)земна. Асфальтъ. Шух. І. 12.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОСІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.