Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саморуйнування

Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЙНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЙНУВАННЯ"
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Гризю́ка, -ки, ж. Сварливый человѣкъ или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе. О. 1862. І. 74.
Крутило, -ла, с. 1) = крутіж. Вх. Зн. 30. 2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Сухоребриця, -ці, ж. 1) Худощавая женщина. 2) Рыба Pelecus cultratus. Вх. Пч. II. 20. 3) Эпитетъ смерти. Грин. І. 231. Смерте, смерте-сухоребрице.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОРУЙНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.