Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокоска

Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКОСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКОСКА"
Бавка I, -ки, ж. Развлеченіе. Желех.
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность. Желех.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. Ком. І. 29. Грин. І. 212. 2) = дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.
Зем'яни́й, -а́, -е́ = земляний. — серце. Раст. Tuber cibarium. Шух. І. 22.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКОСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.