А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ.
Гробки́ Cм. Гробок.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Долетіти до сонця.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. На майдані збилось багацько народу. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. — на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Ти на свою худобу тим часом збився б. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. — з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. — бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх.
Кугут, -та, м.
1) = півень. Наш кугут чорнокрилий.
2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами.
Молодя́к, -ка́, м. 1) Молокососъ. 2) Холостякъ, неженатый.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
