Зрадок, -дка, м. Зрадник. Плини. плини, майстрова, від кладки до кладки, щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Оглядати, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл.
1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Козаків піджидає, козаків оглядає.
2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі.
Притирити, -ся. Cм. притирювати, -ся.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Який мороз притиснув!
2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш.
