Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самохіть

Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Висинити Cм. висинювати.
Відсовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відсуватися. Не годиться і вам, старим, одсовуватись, коли молоді присуваються. Левиц. І. 326.
Глек, -ка, м. 1) Кувшинъ. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Ном. № 5391. глек розбили. Поссорились. Ном. № 9539. Грин. І. 242. Ум. глечик.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L. ЗЮЗО. І. 114.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Рогове, -во́го, с. Плата за выпасъ рогатаго скота. Заплатив рогового сім карбованців.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці. Н. п.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.