Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самохіть

Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.