Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самохіть

Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Витребити Cм. витребляти.
Діптя́нка, -ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Подорожитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.