Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самохіть

Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОХІТЬ"
Виплескати Cм. випліскувати.
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Любому́др, -ра, м. Мудрецъ. Ти засвітив, любомудре, світоч правди, волі. Шевч. 237.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Мнж. 16. Побіжу... та оббанюсь. Мнж. 128.
Переказати Cм. переказувати.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
Шостака, -ки, ж. Шестерка въ картахъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОХІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.