Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Мені з своїм родом добре гуляється. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться.
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Парубоцтво, -ва, с.
1) соб. отъ парубок. Парни. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши.
2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом.
Повскакувати, -куємо, -єте, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множествѣ).
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Присмотрѣть.
2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги.
