Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопал

Самопал, -лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПАЛ"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.
Талановито нар. Даровито, талантливо.
Удовбати Cм. удовбувати.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.