Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Калюх, -ха, м.
1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки.
2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери.
Нази́мий, -а, -е. = назімий.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі.
Нересть, -ти, ж.
1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй.
2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Cм. неристь.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Промолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить неженатымъ. Промолодикував свій вік, не знайшов собі пари.
