Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотужки

Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТУЖКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТУЖКИ"
Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Дороби́ти, -ся. Cм. доробляти, -ся.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58).
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Понарізувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать (во множествѣ). Отак що-дня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки. Кіевск. у.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТУЖКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.