Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотужки

Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТУЖКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТУЖКИ"
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Загля́нути Cм. заглядати.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Злущити Cм. злущувати.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді? К. Кр. 39.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТУЖКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.