Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самота

Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТА"
Бондариха, -хи, ж. = бондарка.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого. Гол. I. 285.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Почасти нар. Отчасти.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький. Грин. III. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.