Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скипіти

Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИПІТИ"
Бока нар. = боком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло пеньки. К. Дз. 146.
Вилані, -нів, м. мн. Вилы желѣзныя для навоза. Вх. Зн. 6. Желех.
Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані. Ном. № 2461.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Мик. 481. Палешне колесо. Міусск. окр. Черниг. у.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Слатися I, -шлюся, -лешся, гл. 1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-товаришу, не зіходь же ти поперед мене.... Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене. Макс. 2) Посылать сватать.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка. Вх. Зн. 66.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.