Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скитання

Скитання, -ня, с. Скитаніе. Мил. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИТАННЯ"
Болітце, -ця, с. Ум. отъ болото.
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Розгинати, -на́ю, -єш, сов. в. розігнути, -ну, -неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. МПр. 7.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.