Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл.
1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію.
2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив.
3) Оттискивать, оттиснуть.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. ,
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Рибний 1, -а, -е. Рыбный. У рибного ловця недовгії рукавця.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз.
