Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Кривоніс, -носа, м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Одноріг, -рога, м.
1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога.
2) Насѣк. Носорогъ.
3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться.
Працювальник, -ка, м. = працівник.
Чапкий, -а́, -е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.
2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік.
3) ? Чапка дорога — боки нагрієш.
