Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Заглеме́зий, -а, -е. Неуклюжій, аляповатый. Ич, яка заглемеза! (о глиняной посудѣ).
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить.
Підігнути, -ся. Cм. підгинати, -ся.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Почіпка, -ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. У неї нога не сходить із почіпки. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ.
Римарщина, -ни, ж. Шорное мастерство.
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба.
