Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти.
Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Перегребти, -ся. Cм. перегрібати, -ся.
Плямистий, -а, -е. 1) Покрытый пятнами.
2) Маркій. Біла, сукня плямиста.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. І скроплював безплодную пустиню. Не скропиш того свяченою водою.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Наливайко шугонув у Цісарщину.
