Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани.
Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл. — чого. Убѣждаться, убѣдиться.
Плоскун, -на, м. Сортъ глинянаго горшка отъ 3 1/2 до 5 вершковъ вышиной.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Цілування, -ня, с. Цѣлованіе, поцѣлуй, поцѣлуи. Ой чи знаєш, Ганно, моє горювання, що я ночі не доспав через цілування? Не словами, цілуванням любощі говорять. Щирим цілуванням теплі сльози сушить. Хата 14. Ум. цілуваннячко.
