Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї.
Зґля́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Створожиться. Зґляґалось молоко.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. Гучить з гармат стреляння людожерне.
Повкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Закутаться (о многихъ). Не витопили, а в хаті холодно, — дуже холодно буде спати. — Повкутуємося добре, то й не буде холодно.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Ой став коник приставати. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає.
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає.
Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. Ревні сльози. Плачем ревним я заплакав. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос.
Спосіб, собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. ані способу. Нѣтъ возможности, невозможно. коли не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. уся́кий спосіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. уся́кого було́ там способу. Употреблялись всевозможныя средства. уживати якого способу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. за добрим способом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. взятись на способи. Употребить всѣ старанія. не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней.
Цвітчастий, -а, -е. и пр = квітчастий и пр.
