Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скитник

Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИТНИК"
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Княгинечка, -ки и княги́нька, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки. Кобел. у.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
Стрічань, -ня, м. = стрітення. Чуб. III. 6.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon. Вх. Зн. 73.
Чорнокнижництво, -ва, с. Чернокнижіе, волшебство. К. ПС. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.