Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скидати

Скидати, -да́ю, -єш, сов. в. скинути, -ну, -неш, гл. 1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? — То я з столу ложку скинула. Черниг. у. Добич із коней скидайте. ЗОЮР. І. 32. 2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Ном. № 3649. Скинув рушницю на плече. Мир. ХРВ. 81. 3) Снимать, снять. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. ЗОЮР. І. 36. Почав скидати шапку. Рудч. Ск. І. 129. 4) Только с в. Выпить (водки). Скинув чарку-другу. Мир. Пов. II. 63. І по третій скинули на шлунок. Мкр. Н. 37. 5) Смѣнять, смѣнить, отставлять, отставить отъ должности. Скиньмо голову, люде добрі. Левиц. Пов. 185. 6)горща. Ставить, поставить родъ сухой банки на животъ. 7) скида́ти на ко́го. Быть похожимь. Обличчям він дуже скида на вас. О. 1862. IX. 61. 8)руко́ю на ко́го, що. Показывать, показать. ЗОЮР. І. 310. 9)о́ком, очима. Бросать, бросить взглядъ, взглянуть. Г. Барв. 215. Скину на неї оком, то вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИДАТИ"
Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ном. № 11349. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная. Шевч. 295.
Вигасити Cм. вигашувати.
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Ласкаво нар. 1) Благосклонно, милостиво, снисходительно. Наш заступнице благий, приникни з неба і споглянь ласкаво з висоти на мене. К. Псалт. 196. 2) Кротко, ласково, привѣтливо, любезно. Вислухає тебе ласкаво і нагороду дасть. Стор. II. 8. Спитай мене, молодичко! — озвалась стара бабуся..., поглядаючи на мене ласкаво. Ум. ласкавенько.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене. (Загадка: колеса).
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.