Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать.
Покутя Cм. покуття.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи.
Стройка, -ки, ж. Постройка.
